В ЗМІ розміщено відомості про те, що з 1 січня 2019 року в Молдові набувають чинності поправки до Закону про внутрішню торгівлю, відповідно до яких у роздрібній торгівлі буде заборонено використання одноразових поліетиленових пакетів.

Згідно із законодавчими змінами, першими з магазинів зникнуть так звані товстостінні пакети, товщина яких становить понад 50 мікрон. З початку 2020 року з роздрібної торгівлі будуть вилучені найшкідливіші, на думку фахівців, пакети у 15 мікрон.

У 2021 році в Молдові буде повністю заборонено використання будь-яких видів пластикових пакетів, за винятком пакетів, вироблених з екологічно чистих матеріалів, які використовуються для пакування товарів в заводських умовах. Планується також поетапний перехід на паперові пакети.

Наразі, згідно зі статистичними даними Міністерства економіки, на кожного жителя Молдови в рік припадає по 140 пластикових пакетів. Щорічно в республіці використовуються до 140 мільйонів такої «упаковки».

Ситуація, що склалась в Україні у сфері поводження з поліетиленовими пакетами, є не менш критичною. А, враховуючи багаторічну практику безхазяйного та неврегульованого поводження із зазначеними предметами, рівень забруднення навколишнього природного середовища сягає катастрофічних обсягів.

Так, урбанізація суспільства призвела до того, що більша частина населення України проживає у великих містах. Відповідно, суб’єкти господарювання, з метою задоволення попиту на продовольчі та непродовольчі товари народного вжитку, організували їх роздрібну торгівлю через розгалужені мережі супермаркетів, гіпермаркетів, торгівельних крамниць, кіосків.

В зазначених місцях для зручності транспортування товару, придбаного покупцями, і як наслідок, підвищення конкурентоспроможності на ринку, використовуються пластикові (поліетиленові) пакети, продаж яких, зазвичай, здійснюється безпосередньо біля кас.

Зазначений стан речей призводить до того, що кожен покупець, кожного разу здійснюючи купівлю продовольчих або непродовольчих продуктів, купує поліетиленовий пакет, який використовується виключно для транспортування придбаного товару від магазину, а потім викидається як побутовий відхід до смітника, звідки потрапляє на полігон ТПВ.

Порушене питання повною мірою не досліджене. Але враховуючи обсяг щоденних продажів роздрібної мережі товарів народного вжитку, рівень забруднення навколишнього природного середовища поліетиленовими пакетами в забезпечення виключно маркетингових цілей суб’єктів господарської діяльності, а, як наслідок, отримання матеріальної вигоди, сягає справді національних та світових масштабів.

В Україні суспільні відносини у сфері роздрібної торгівлі регулюються двома нормативними актами, а саме – наказом Міністерства економіки України № 104 від 19.04.2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1257/14524 від 08.11.2007 року «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», а також наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 185 від 11.07.2003 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 року за № N 628/7949 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами».

В жодному із зазначених нормативних актах питання поводження з поліетиленовими (пластиковими) пакетами під час роздрібної торгівлі не врегульоване.

Враховуючи викладене, вважаю за доцільне наслідувати приклад деяких європейських країн, та внести зміни до вказаних нормативних актів. При цьому суворо заборонити використовувати практику продажу поліетиленових пакетів під час здійснення роздрібної торгівлі суб’єктами господарської діяльності та ввести адміністративну відповідальність за порушення заборони у вигляді штрафу.